1. Словник української мови в 11 томах

зсудомлений

ЗСУДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсудо́мити.

Поручик Туманов востаннє схилився над зсудомленим передсмертним жахом лицем Набутидзе і, сполотнілий, відійшов до сусіднього хреста (Панч, І, 1956, 103);

Вона впала Володі на груди і зайшлася в мовчазному плачі. Задрижали її зсудомлені.. плечі, затіпалася вона вся (Загреб., День.., 1964, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсудомлений — зсудо́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зсудомлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зсудомити. Великий тлумачний словник сучасної мови