зсікати

ЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСІ́КТИ, зсічу́, зсіче́ш, док., перех. Рубати на шматки; сікти.

[Олекса:] Та я ж тебе в капусту зсічу, щоб і світа не поганив! (Вас., III, 1960, 17);

// Розсікати.

Торік, колючи тріски, зсікла собі руку, що кров аж ревнула (Вовчок, VI, 1956, 320).

Значення в інших словниках

1. зсікати — зсіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зсікати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
3. зсікати — -аю, -аєш, недок., зсікти, зсічу, зсічеш, док., перех. Рубати на шматки; сікти.  Великий тлумачний словник сучасної мови