зубоньки

ЗУ́БОНЬКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до зу́би ( див. зуб 1).

[Павло:] Що ж то за устоньки солодкі, що ж то за зубоньки перлові!.. (Кроп., II, 1958, 362).

Значення в інших словниках

1. зубоньки — зу́боньки множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. зубоньки — -ів, мн. Зменш.-пестл. до зуби (див. зуб 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови