1. Словник української мови в 11 томах

зубоньки

ЗУ́БОНЬКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до зу́би ( див. зуб 1).

[Павло:] Що ж то за устоньки солодкі, що ж то за зубоньки перлові!.. (Кроп., II, 1958, 362).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубоньки — зу́боньки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. зубоньки — -ів, мн. Зменш.-пестл. до зуби (див. зуб 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови