Словник української мови в 11 томах

зубочистка

ЗУБОЧИ́СТКА, и, ж. Загострений стрижень пір’їни або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі.

Він зайняв своє місце.. й почав колупати зубочисткою в роті (Кучер, Трудна любов, 1960, 238).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зубочистка — зубочи́стка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зубочистка — -и, ж. Загострена або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови