зужиткований

ЗУЖИТКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зужиткува́ти.

Дні, марно зужитковані.

2. у знач. прикм. Те саме, що зужи́тий 2.

Зужитковані словесні формули.

Значення в інших словниках

1. зужиткований — зужитко́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зужиткований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зужиткувати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що зужитий 2). Зужитковані словесні штампи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зужиткований — БАНА́ЛЬНИЙ (який утратив виразність, набрид через часте повторення), ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, СТЕ́РТИЙ, УТЕ́РТИЙ, ЗУЖИ́ТИЙ рідше, ЗУЖИТКО́ВАНИЙ рідше. Кілька звичайних банальних слів один одному після ділового привітання, і заговорив Безрукий (О.  Словник синонімів української мови
4. зужиткований — Зужитко́ваний, на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)