зустрітий

ЗУСТРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́ти 1, 2.

Одесо, чуєш громи канонад? То скорпіон, окутий у залізо, до брам твоїх, до рівних вулиць лізе й, вогнем зустрітий, відступа назад (Гонч., Вибр., 1959, 143);

// зустрі́то, безос. присудк. сл.

— Я приїхав сюди з найщирішими замірами, але мене відразу зустріто як ворога (Гр., II, 1963, 133).

Значення в інших словниках

1. зустрітий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зустріти 1), 2). || зустріто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови