зустрітий
ЗУСТРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́ти 1, 2.
Одесо, чуєш громи канонад? То скорпіон, окутий у залізо, до брам твоїх, до рівних вулиць лізе й, вогнем зустрітий, відступа назад (Гонч., Вибр., 1959, 143);
// зустрі́то, безос. присудк. сл.
— Я приїхав сюди з найщирішими замірами, але мене відразу зустріто як ворога (Гр., II, 1963, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зустрітий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зустріти 1), 2). || зустріто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови