зустрітий

зустрі́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зустріти 1), 2).

|| зустріто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зустрітий — ЗУСТРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́ти 1, 2. Одесо, чуєш громи канонад? То скорпіон, окутий у залізо, до брам твоїх, до рівних вулиць лізе й, вогнем зустрітий, відступа назад (Гонч., Вибр., 1959, 143); // зустрі́то, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах