зустрітися

зустрі́тися

див. зустрічатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зустрітися — зустрі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зустрітися — [зустр’ітиес'а] -р'інус'а, -р'інеис':а, -р'інеиц':а, -р'інуц':а; нак. -р'ін'с'а, -р'ін'теис'а Орфоепічний словник української мови
  3. зустрітися — зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм). Дивитися один одному в очі, переймати, перехоплювати чий-небудь погляд. Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (П. Фразеологічний словник української мови
  4. зустрітися — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. зустрітися — ЗУСТРІ́ТИСЯ див. зустріча́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. зустрітися — Зустріва́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38. Словник української мови Грінченка