зцементовувати
ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Скріплювати, з’єднувати за допомогою цементу або якоїсь іншої речовини; робити твердим, компактним.
*Образно. Літом тут стояло болото. Коли б не мороз, що зцементував поверхню цього болота, то тут би не пройти (Трубл., І, 1955, 197).
2. перен. Об’єднувати, згуртовувати.
Партія комуністів-ленінців зцементовувала маси трудівників, вона вказувала їм шлях до перемоги (Літ. газ., 15.VIII 1961, 1);
— Спільні класові інтереси повинні зцементувати всіх нас, поляків і українців (Цюпа, Назустріч.., 1958, 54);
// Робити стійким, незламним; зміцнювати.
Друзі поверталися до школи. Друга шкільна осінь вже міцно зцементувала їх дружбу (Добр., Ол. солдатики, 1961, 120).
Словник української мови (СУМ-11)