зцементований
ЗЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зцементува́ти.
Хороший збудовано дім. В твердій зцементованій товщі Є камінь і криця у нім (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 32);
*Образно. Земля під ногами з кожним днем все більше тужавіла і, зцементована-таки, нарешті, морозцем, загула під чобітьми, як дзвін (Коз., Сальвія, 1959, 131);
*У порівн. Гехкаючи поблизу, прокладав [Левко Цимбал] траншею в сухій, ніби зцементованій землі (Гончар, II, 1959, 340).
Словник української мови (СУМ-11)