зухвалість

ЗУХВА́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Властивість за знач. зухва́лий.

Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою грунт (Хижняк, Д. Галицький,1958, 71).

2. Зухвалий учинок.

Коли одна з ланкових ні з того ні з сього скуйовдила йому чуприну.., Сашко не лише не образився, а навіть не помітив цієї зухвалості (Багмут, Опов., 1959,105).

Значення в інших словниках

1. зухвалість — зухва́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зухвалість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. зухвалий. 2》 Зухвалий учинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зухвалість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови