1. Словник української мови в 11 томах

зухвалість

ЗУХВА́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Властивість за знач. зухва́лий.

Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою грунт (Хижняк, Д. Галицький,1958, 71).

2. Зухвалий учинок.

Коли одна з ланкових ні з того ні з сього скуйовдила йому чуприну.., Сашко не лише не образився, а навіть не помітив цієї зухвалості (Багмут, Опов., 1959,105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зухвалість — зухва́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зухвалість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. зухвалий. 2》 Зухвалий учинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зухвалість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови