зухвальство

ЗУХВА́ЛЬСТВО, а, с. Те саме, що зухва́лість.

[Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім (Л. Укр., II, 1951, 537);

Горять [очі] молодечою запальністю і якимсь одчайдушним веселим зухвальством (Шиян, Баланда, 1957, 7);

[Ватутін:] На такий маневр німці не підуть, на таке зухвальство здатні тільки ми з вами (Дмит., Драм. тв., 1958, 121).

Значення в інших словниках

1. зухвальство — зухва́льство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зухвальство — Зухвалість, зарозумілість, нахабство і всі пох. від ЗУХВАЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. зухвальство — -а, с. Те саме, що зухвалість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зухвальство — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови
5. зухвальство — Зухва́льство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зухвальство — Зухва́льство, -ва с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.  Словник української мови Грінченка