зухвальний

ЗУХВА́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зухва́лий.

[Золотницький:] Хто тебе навчив такі зухвальні слова проти пана виповідати? (Гр., II, 1963, 555).

Значення в інших словниках

1. зухвальний — зухва́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. зухвальний — див. грубий; задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. зухвальний — -а, -е, рідко. Те саме, що зухвалий.  Великий тлумачний словник сучасної мови