1. Словник української мови в 11 томах

зухвальний

ЗУХВА́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зухва́лий.

[Золотницький:] Хто тебе навчив такі зухвальні слова проти пана виповідати? (Гр., II, 1963, 555).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зухвальний — зухва́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зухвальний — див. грубий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. зухвальний — -а, -е, рідко. Те саме, що зухвалий. Великий тлумачний словник сучасної мови