зцілення

ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися.

Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука.., 3, 1961, 43);

Горленко підвівся з ліжка і, тримаючи руку на перев’язці, рушив у неділю до костьолу «подякувати пану Єзусові за зцілення» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).

Значення в інших словниках

1. зцілення — зці́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зцілення — -я, с. Дія за знач. зцілити і зцілитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зцілення — Зці́лення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зцілення — Зцілення, -ня с. 1) Соединеніе въ одно цѣлое. 2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.  Словник української мови Грінченка