зцілення

Зцілення, -ня

с.

1) Соединеніе въ одно цѣлое.

2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.

Значення в інших словниках

1. зцілення — зці́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зцілення — -я, с. Дія за знач. зцілити і зцілитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зцілення — Зці́лення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зцілення — ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися. Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука..  Словник української мови в 11 томах