зцілитель

ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто зціляє від хвороби; цілитель.

Звістка про лікаря — зцілителя тварин швидко облетіла господарства й села (Хлібороб Укр., 12, 1963, 26).

Значення в інших словниках

1. зцілитель — зціли́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зцілитель — -я, ч. Той, хто зціляє від хвороби; цілитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зцілитель — ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар).  Словник синонімів української мови