зчавлений

ЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зчави́ти.

*Образно. В неспокушену, голодом зчавлену душу якось відразу увірвались і слова революціонера, і бомба терориста, і восковий трепет церковної свічечки, що застерігала християн від бунту (Стельмах, Хліб.., 1959, 623).

Значення в інших словниках

1. зчавлений — зча́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зчавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зчавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови