1. Словник української мови в 11 томах

зчавлений

ЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зчави́ти.

*Образно. В неспокушену, голодом зчавлену душу якось відразу увірвались і слова революціонера, і бомба терориста, і восковий трепет церковної свічечки, що застерігала християн від бунту (Стельмах, Хліб.., 1959, 623).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчавлений — зча́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зчавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зчавити. Великий тлумачний словник сучасної мови