1. Словник української мови в 11 томах

зчавлювати

ЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЧАВИ́ТИ, зчавлю́, зча́виш; мн. зча́влять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати.

Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (Н.-Лев., III, 1956, 39);

*Образно. Тяжкий біль безжалісною лапою зчавлює парубоче серце (Стельмах, І, 1962, 645).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчавлювати — зча́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зчавлювати — -юю, -юєш, недок., зчавити, зчавлю, зчавиш; мн. зчавлять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зчавлювати — СТИСКА́ТИ (тримаючись, беручись за що-небудь, торкаючись кого-, чого-небудь, тиснути з силою), СТИ́СКУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ЗЧА́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕТИСКА́ТИ, ПЕРЕТИ́СКУВАТИ... Словник синонімів української мови