зчудований
ЗЧУДО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що здиво́ваний. [Федон:]
Вибираюсь на панську оргію, до Мецената! [Антей (зчудований):] Тебе запрошено? (Л. Укр., III, 1952, 433);
— Прошу налити бокали! — сказав фон-Бреннер з безтурботною посмішкою. Офіцери застигли зчудовані (Довж., І, 1958, 358).
Словник української мови (СУМ-11)