зчорніти

ЗЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Зробитися чорним; почорніти.

— Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (Коцюб., І, 1955, 304);

І зчорніють червоні троянди, наче в ранах запечена кров… Ох, нехай же хоч сонця нап’ються, поки ще їх мороз не зборов! (Л. Укр., І, 1951, 227);

В кутку, як ще тридцять літ тому, висить «спас» і «матір божа» — благословення. Од часу полиняли, зчорніли вони, і тьмяно виступають їхні сумні обличчя (Головко, II, 1957, 121).

Значення в інших словниках

1. зчорніти — зчорні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчорніти — -ію, -ієш, док. Зробитися чорним; почорніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчорніти — ПОЧОРНІ́ТИ (стати чорним, чорнішим), ПОЧОРНІ́ШАТИ, ЗЧОРНІ́ТИ, ПРИЧОРНІ́ТИ розм., УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ) розм. — Недок.: чорні́ти, чорні́шати.  Словник синонімів української мови
4. зчорніти — Зчорні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зчорніти — Зчорні́ти, -ні́ю, -єш гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи. Гол. І. 247.  Словник української мови Грінченка