зчорнілий

ЗЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зчорні́ти.

Хата була стара й убога.. Стіни не обмазані, вже зчорнілі (Н.-Лев., II, 1956, 404);

Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться та все вилежується (Коцюб., II, 1955, 29);

Василько взяв свій зчорнілий старий кожушок, бесаги і торбинку (Турч., Зорі.., 1950, 286).

Значення в інших словниках

1. зчорнілий — зчорні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зчорнілий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
3. зчорнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зчорніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зчорнілий — Зчорні́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)