зябльовий

ЗЯБЛЬОВИ́Й, а́, е́, ЗЯБЛЕ́ВИЙ, а, е, с. г. Прикм. до зяб.

Замість примітивної агротехніки дрібного селянського господарства — толоки, веснооранки тощо — в колгоспах і радгоспах впроваджено чорні пари, лущення стерні, зябльову оранку (Наука.., 3, 1958, 60);

Якось, йдучи на зміну, він звернув на зяблеве поле (Зар., Світло, 1961, 53).

Значення в інших словниках

1. зябльовий — зябльови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зябльовий — -а, -е, зяблевий, -а, -е, с. г. Прикм. до зяб.  Великий тлумачний словник сучасної мови