зігнаний

ЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зігна́ти.

Дядьки, зігнані з околиць, байдуже помахували батіжками (Кач., II, 1958, 380).

Значення в інших словниках

1. зігнаний — зі́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зігнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови