1. Словник української мови в 11 томах

зігнаний

ЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зігна́ти.

Дядьки, зігнані з околиць, байдуже помахували батіжками (Кач., II, 1958, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зігнаний — зі́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зігнати. Великий тлумачний словник сучасної мови