зілинка

ЗІЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зіли́на.

Він зірвав одну зілинку, вогку, в краплинах роси (Стельмах, На.. землі, 1949, 311).

Значення в інших словниках

1. зілинка — зіли́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зілинка — див. стебло  Словник синонімів Вусика
3. зілинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зілина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зілинка — Зіли́на, -ни ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. ІІ. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.  Словник української мови Грінченка