1. Словник української мови в 11 томах

зілинка

ЗІЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зіли́на.

Він зірвав одну зілинку, вогку, в краплинах роси (Стельмах, На.. землі, 1949, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зілинка — зіли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зілинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. зілинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зілинка — Зіли́на, -ни ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. ІІ. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206. Словник української мови Грінченка