1. Словник української мови в 11 томах

зілина

ЗІЛИ́НА, и, ж. Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини.

*У порівн. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина… (Вовчок, I, 1955, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зілина — зіли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зілина — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. зілина — -и, ж. Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав'янистої рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови