зілинка
зіли́нка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зілинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
- зілинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зілинка — ЗІЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зіли́на. Він зірвав одну зілинку, вогку, в краплинах роси (Стельмах, На.. землі, 1949, 311). Словник української мови в 11 томах
- зілинка — Зіли́на, -ни ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. ІІ. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206. Словник української мови Грінченка