Словник української мови в 11 томах

зірвиголова

ЗІРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється.

Найбільшою популярністю користувались оповідання про льотчика з суміжної частини, про льотчика зірвиголову, як його тут прозвали, про гвардійця Кільдюшова (Трип., Дорога.., 1944, 26);

// Бешкетник.

[Руфимович:] А ви пустоватий були й змалечку?.. [Торохтій:] Прямо зірвиголова!.. (Кроп., IV, 1959, 72).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зірвиголова — зірви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зірвиголова — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
  3. зірвиголова — -и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється. || Бешкетник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зірвиголова — див. урвиголова хохл. (сорвігалава) шибайголова  Словник чужослів Павло Штепа
  5. зірвиголова — БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм.  Словник синонімів української мови