зірвиголова
ЗІРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється.
Найбільшою популярністю користувались оповідання про льотчика з суміжної частини, про льотчика зірвиголову, як його тут прозвали, про гвардійця Кільдюшова (Трип., Дорога.., 1944, 26);
// Бешкетник.
[Руфимович:] А ви пустоватий були й змалечку?.. [Торохтій:] Прямо зірвиголова!.. (Кроп., IV, 1959, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зірвиголова — зірви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник розм. Орфографічний словник української мови
- зірвиголова — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
- зірвиголова — -и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється. || Бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зірвиголова — див. урвиголова хохл. (сорвігалава) шибайголова Словник чужослів Павло Штепа
- зірвиголова — БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм. Словник синонімів української мови