зірвиголова

БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм., РОЗБІЯ́КА рідко (відчайдушний бешкетник, призвідник сварок); ХУЛІГА́Н (грубий порушник громадського порядку); ШИ́БЕНИК розм. (той, хто порушує порядок, завдає шкоди кому-, чому-небудь і т. ін.). Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно (О. Ільченко); Дозорці вважали його за непосидющого галабурдника (І. Франко); Найбільший заводіяка й шкода таборів, пробийголова й бандит Володька.. шкребе і чистить.. коня (Ю. Яновський); — Не ходи туди, синку, — каже (мати), — на вечорницях збираються самі п'яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять (О. Стороженко); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); — Хто підпалив загату? — крикнув Клим. — Це, мабуть, ті шибеники-парубки? (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. забія́ка, зірви́голова.

СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм., ОТРЯ́ХА діал. — Певне є на світі такі сміливці, що не бояться ні жандармів, ні в'язниць (О. Іваненко); Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб); Пустився (Іван), як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький); Серед хлопчиків було чимало одчаюг, які розгвинчували снаряди, підривали міни, розкладали ватри з толу (Ю. Яновський); — Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої — тікай од печі. Сталевар — це одчаяка (М. Рудь); — Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою (П. Куліш); Прожогом вискочив (з вікна).. відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зірвиголова — зірви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зірвиголова — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  3. зірвиголова — -и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється. || Бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зірвиголова — див. урвиголова хохл. (сорвігалава) шибайголова Словник чужослів Павло Штепа
  5. зірвиголова — ЗІРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється. Найбільшою популярністю користувались оповідання про льотчика з суміжної частини, про льотчика зірвиголову, як його тут прозвали... Словник української мови в 11 томах