зірний

ЗІ́РНИЙ, а, е, діал. Зоряний.

Срібло зірне горить у небі без полум’я… (Вас., II, 1959, 549).

Значення в інших словниках

1. зірний — зі́рний прикметник зоряний діал.  Орфографічний словник української мови
2. зірний — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. зірний — -а, -е, діал. Зоряний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зірний — ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л.  Словник синонімів української мови