зірний
ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л. Дмитерко); І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Л. Забашта); На море вже впала яснозоряна ніч (М. Трублаїні); Визирають за садом високі стоги зеленої пашні, як мури, поруч із ними сумують у зірній синяві гостроверхі дахи старовинних комор і стаєнь (С. Васильченко); Нічка була тиха та зорешлива (Ю. Федькович); Мокрі каменюки посеред води.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (І. Франко); Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? (Леся Українка); Зуйка перехрестилася до церкви, що вирізьблювалася на фоні зірчастого неба своєю дзвіницею (А. Шиян).
Словник синонімів української мови