Словник української мови в 11 томах

зірчатий

ЗІРЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зірча́стий.

Сніжок летить. Легкі, зірчаті сніжинки в’ються за вікном… (Гонч., Вибр., 1959, 358);

О пісне, колиско моя степова!.. Лежав на соломі і слухав слова, І слуха далеч небесна зірчата… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зірчатий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
  2. зірчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що зірчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови