зірчатий —
ЗІРЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зірча́стий. Сніжок летить. Легкі, зірчаті сніжинки в’ються за вікном… (Гонч., Вибр., 1959, 358); О пісне, колиско моя степова!.. Лежав на соломі і слухав слова, І слуха далеч небесна зірчата… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 61).
Словник української мови в 11 томах