зірчастий

зірча́стий

-а, -е.

1》 Формою схожий на зірку (у 3 знач.).

|| Блискучий, іскристий.

2》 рідко. Те саме, що зоряний.

Зірчастий мак — дикий мак.

Значення в інших словниках

1. зірчастий — зірча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зірчастий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. зірчастий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.  Словник синонімів української мови
4. зірчастий — Зірча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зірчастий — ЗІРЧА́СТИЙ, а, е. 1. Формою схожий на зірку (у 3 знач.). Найчастіше на старовинних [буковинських] килимах бачимо ромбовидні, зірчасті та хрестоподібні мотиви у різноманітних комбінаціях (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 37); // Блискучий, іскристий.  Словник української мови в 11 томах