зірочник

зі́рочник

-а, ч.

Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових із білими квітками.

Значення в інших словниках

1. зірочник — зі́рочник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. зірочник — ЗІ́РОЧНИК, а, ч. (Stellaria). Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових з білими квітками. Зірочник — дуже поширений по пухких вологих грунтах бур’ян (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 167).  Словник української мови в 11 томах