Словник української мови в 11 томах

зірочник

ЗІ́РОЧНИК, а, ч. (Stellaria). Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових з білими квітками.

Зірочник — дуже поширений по пухких вологих грунтах бур’ян (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 167).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зірочник — зі́рочник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. зірочник — -а, ч. Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових із білими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови