1. Словник української мови в 11 томах

зірочник

ЗІ́РОЧНИК, а, ч. (Stellaria). Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових з білими квітками.

Зірочник — дуже поширений по пухких вологих грунтах бур’ян (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зірочник — зі́рочник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. зірочник — -а, ч. Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових із білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови