зірчастий
зірча́стий
-а, -е.
1》 Формою схожий на зірку (у 3 знач.).
|| Блискучий, іскристий.
2》 рідко. Те саме, що зоряний.
Зірчастий мак — дикий мак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зірчастий — зірча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- зірчастий — див. світлий Словник синонімів Вусика
- зірчастий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
- зірчастий — Зірча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зірчастий — ЗІРЧА́СТИЙ, а, е. 1. Формою схожий на зірку (у 3 знач.). Найчастіше на старовинних [буковинських] килимах бачимо ромбовидні, зірчасті та хрестоподібні мотиви у різноманітних комбінаціях (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 37); // Блискучий, іскристий. Словник української мови в 11 томах