1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зоряний

зо́ряний

-а, -е.

1》 Прикм. до зоря 1), 2), 5).

|| Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір.

|| Спрямований до зір, космічний.

|| Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.).

|| Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог.

Зоряний пробіг (заплив) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті.

2》 Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі).

3》 Що стосується космонавтики, космічних польотів, пов'язаний з ними. Зоряна програма.

|| Служить для польотів у космосі; космічний. Зоряні кораблі.

Зоряне містечко — містечко, в якому ведеться підготовка космонавтів і в якому вони живуть.

|| Який є космонавтом; космічний.

Зоряні війни — виведення в космос ударної зброї; ведення воєнних дій з використанням космічного простору.

4》 перен. Що стосується часу, моменту досягнення ким-, чим-небудь вищого успіху, тріумфу.

Зоряна хвороба — про зарозумілу поведінку людини, яка користується популярністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зоряний — Зоряни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зоряний — поет. ряснозорий, яснозорий, яснозоряний, зорній, р. зірний, зірчастий, д. зорешливий, зоряшний; (політ) міжзоряний, космічний; (- очі) променистий, блискучий; пор. АСТРАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. зоряний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  4. зоряний — [зор'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. зоряний — зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд). 2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. зоряний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  7. зоряний — Зо́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зоряний — ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  9. зоряний — Зоряний, -а, -е 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. Словник української мови Грінченка