зоряний

Зо́ряний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зоряний — Зоряни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зоряний — поет. ряснозорий, яснозорий, яснозоряний, зорній, р. зірний, зірчастий, д. зорешливий, зоряшний; (політ) міжзоряний, космічний; (- очі) променистий, блискучий; пор. АСТРАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. зоряний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  4. зоряний — [зор'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. зоряний — -а, -е. 1》 Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зоряний — зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд). 2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. зоряний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  8. зоряний — ЗО́РЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  9. зоряний — Зоряний, -а, -е 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. Словник української мови Грінченка