зоряний

ЗО́РЯНИЙ, а, е.

1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5.

Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45);

Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Стельмах, І, 1962, 338);

Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Перв., II, 1958, 39);

*Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Сос., І, 1957, 457);

// Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір.

Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе… (Коцюб., І, 1955, 317);

Осів тихий, зоряний вечір (Вас., II, 1959, 351);

Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси.., II, 1956, 173);

// Спрямований до зір, космічний.

Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Рильський, III, 1961, 313);

// Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.).

І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Забашта, Вибр., 1958, 117);

// Який має на собі зорю (у 5 знач.).

Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Гончар, І, 1954, 379).

Зо́ряний катало́г — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою.

Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука.., 2, 1960, 22);

Зо́ряний пробі́г (запли́в) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті.

2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі).

Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п’янкого світла (Гончар, Людина.., 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зоряний — Зоряни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зоряний — поет. ряснозорий, яснозорий, яснозоряний, зорній, р. зірний, зірчастий, д. зорешливий, зоряшний; (політ) міжзоряний, космічний; (- очі) променистий, блискучий; пор. АСТРАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. зоряний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  4. зоряний — [зор'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. зоряний — -а, -е. 1》 Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зоряний — зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд). 2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. зоряний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  8. зоряний — Зо́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зоряний — Зоряний, -а, -е 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. Словник української мови Грінченка