зістрибувати
ЗІСТРИ́БУВАТИ і ЗСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСТРИБНУ́ТИ і ЗСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Стрибаючи, спускатися звідки-небудь.
З танкової броні вже зістрибували автоматники (Кучер, Чорноморці, 1956, 560);
Коляда скінчив вправу і зстрибнув на підлогу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 50).
Словник української мови (СУМ-11)