зістрибувати

ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М. Зарудний); З танкової броні вже зістрибували автоматники (В. Кучер); Сіробаба, посадивши неподалік свого кукурузника, вилазить з кабіни, сплигує на землю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. зістрибувати — зістри́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зістрибувати — і зстрибувати, -ую, -уєш, недок., зістрибнути і зстрибнути, -ну, -неш, док. Стрибаючи, спускатися звідки-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зістрибувати — ЗІСТРИ́БУВАТИ і ЗСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСТРИБНУ́ТИ і ЗСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Стрибаючи, спускатися звідки-небудь. З танкової броні вже зістрибували автоматники (Кучер, Чорноморці, 1956, 560); Коляда скінчив вправу і зстрибнув на підлогу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 50).  Словник української мови в 11 томах